Оеср це: Керівні принципи ОЕСР — Вінницька обласна державна адміністрація

Содержание

Керівні принципи ОЕСР — Вінницька обласна державна адміністрація

Керівні принципи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для багатонаціональних підприємств – це рекомендації, надані державою, щодо відповідального ведення бізнесу міжнародними підприємствами. Вони представляють добровільні стандарти та принципи, які охоплюють низку тем, включаючи: права людини, зайнятість, навколишнє середовище, розкриття інформації, протидію корупції та оподаткування.

 

Дані Керівні принципи включені в одну з чотирьох частин Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, підписаної у 1976 році. На даний час до Декларації вже приєдналось 47 Прихильників, з яких 35 країн ОЕСР та 12 країн, що не є членами ОЕСР.

 

15 березня 2017 року підписано Угоду (у формі обміну листами) між урядом України й ОЕСР щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій і процедурних Рішень Ради ОЕСР. У 2018 році створено Міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення функціонування Національного контактного пункту. На сьогодні, Міністерство економіки України здійснює функції Національного контактного пункту, головною метою діяльності якого є популяризація Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств і розгляд скарг щодо порушення підприємствами Керівних принципів на території України.

 

Більш детально ознайомитись з Керівними принципами ОЕСР для багатонаціональних підприємств можна на офіційному вебсайті Національного контактного пункту за посиланням https://ncp.gov.ua/about-oecd-guidelines.

 

Для сприяння ефективному дотриманню Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розробила секторальні керівництва, що допомагають підприємствам визначати та ліквідувати ризики несприятливих наслідків, пов’язаних з  секторами, до яких належать компанії.

 

До теперішнього часу ОЕСР розробила наступні галузеві керівні принципи:

  • Відповідальне ведення бізнесу для інституційних інвесторів
  • Настанова ОЕСР стосовно процедур належної перевірки у практиці відповідального ведення бізнесу
  • Керівні принципи ОЕСР щодо комплексної перевірки конструктивної взаємодії із зацікавленими сторонами у видобувному секторі
  • Керівні принципи ОЕСР-ФАО для відповідальних ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції
  • Методичні рекомендації ОЕСР із забезпечення заходів належної обачності для відповідального управління ланцюгами постачання в галузі швейної та взуттєвої промисловості

 

Відповідальне ведення бізнесу для інституційних інвесторів

В рамках впровадження плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері сприяння розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 853-р, пропонуємо ознайомитись з документом щодо відповідального ведення бізнесу для інституційних інвесторів.

Цей документ допомагає виконувати рекомендації з комплексної перевірки, наведені в Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств, з метою запобігання або усунення несприятливих наслідків, пов’язаних з питанням прав людини та трудовими правами, захистом навколишнього середовища та корупцією в їх інвестиційних портфелях. В цьому документі визначаються основні дії керуючих активів та власників активів на кожному етапі процесу комплексної перевірки, включаючи обговорення актуальних питань, таких як: важливі проблеми, існуюча практика або керівні принципи, які є характерними для інвестиційного сектору та які можуть впливати на підходи до комплексної перевірки.

 

Відповідальне ведення бізнесу для інституційних інвесторів.pdf

 

Процедури належної перевірки у практиці відповідального ведення бізнесу

Дана Настанова спирається на Керівні принципи ОЕСР для міжнаціональних підприємств, розроблених урядами для забезпечення відповідального здійснення підприємницької діяльності. Керівні принципи ОЕСР спонукають підприємців, спираючись на оцінку ризиків, застосувати процедури належної перевірки для уникнення і подолання несприятливих наслідків, пов’язаних з їх діяльністю, ланцюгами постачання, іншими видами підприємницької взаємодії.

Ця Настанова має допомогти бізнес-структурам (підприємствам) зрозуміти і впровадити процедури належної перевірки в практику відповідального ведення бізнесу, як передбачено у Керівних принципах ОЕСР для міжнаціональних компаній. Також, ця Настанова сприятиме спільному розумінню владою і зацікавленими сторонами сутності процедур належної перевірки у практиці відповідального ведення бізнесу.

Керівні принципи ОЕСР надають підприємствам певну гнучкість у виборі параметрів, конкретних заходів і процедур належної перевірки, для її пристосування до специфічних умов, в яких підприємство функціонує. Настанова має використовуватись підприємствами в якості загальної платформи для розробки і наповнення змістом власних адаптованих систем і процедур, а також, якщо потрібно, пошуку з власної ініціативи додаткових ресурсів для подальшого поглибленого вивчення цих питань.

 

Настанова ОЕСР.pdf

 

Комплексна перевірка конструктивної взаємодії із зацікавленими сторонами у видобувному секторі

Підприємства, які займаються розвідкою та видобутком нафти, газу та корисних копалин, мають потенціал для отримання доходів, підтримки життєдіяльності, сприяння розвитку місцевості та отримання значних доходів у районах, в яких вони працюють. Проте видобувні підприємства можуть залишати значний соціальний та екологічний слід, і тому вони часто ризикують спричинити або сприяти негативним впливам, таким як порушення прав людини, економічний занепад та погіршення навколишнього середовища.

Саме тому ОЕСР розробила Керівні принципи, завдяки яким можливо ознайомитись із процесами та кроками, які слід вжити для забезпечення ефективної взаємодії із зацікавленими сторонами, рекомендаціями щодо корпоративного планування, а також практичними порадами щодо комплексної перевірки для уникнення та подолання несприятливих наслідків.

Керівні принципи ОЕСР.pdf

 

Відповідальні ланцюги постачання сільськогосподарської продукції

Керівні принципи ОЕСР-ФАО для відповідальних ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції розроблені для сприяння підприємствам дотримуватись діючих стандартів відповідальної ділової практики за ланцюгами постачання сільськогосподарської продукції.

Керівні принципи відносяться до всіх підприємств, що працюють у ланцюгах постачання сільськогосподарської продукції, включаючи вітчизняні та іноземні, приватні та державні, малі, середні та великі підприємства. Вони охоплюють сільськогосподарські сектори згори вниз, починаючи з первинного постачання і до виробництва, післязбиральної обробки, обробки, транспортування, збуту, розподілу та роздрібної торгівлі. У документі розглянуто декілька сфер ризику, що виникає в ланцюгах постачання сільськогосподарської продукції: права людини, трудові права, охорона здоров’я та безпека, продовольча безпека та харчування, права власності та доступ до природних ресурсів, добробут тварин, захист навколишнього середовища та стале використання природних ресурсів, управління, технології та інновації.

Керівні принципи ОЕСР-ФАО.pdf

 

Забезпечення заходів належної обачності для відповідального управління ланцюгами постачання в галузі швейної та взуттєвої промисловості

Даний документ надає поради підприємствам щодо впровадження та здійснення заходів належної обачності у власній діяльності та ланцюгах постачання. Ці Методичні рекомендації є актуальними для всіх підприємств, що працюють у ланцюзі постачання одягу та взуття, а саме: виробниками сировини та волокна, виробниками та переробниками матеріалів, виробниками компонентів, виробниками взуття та одягу, марками (брендами), роздрібними торговцями та їх посередниками.

Методичні рекомендації ОЕСР.pdf


       

 

ОЕСР – останні новини LB.ua

Матеріали по темі

  • Таня Матяш

    Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР, відома за англійською назвою OECD) вирішила припинити відносини з державою-агресором Російською Федерацією та завершила…
  • Андрій Водяний

    Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) порахувала, що для вакцинації всієї планети вистачило б 50 млрд доларів. Це в десятки разів менше, ніж країни світу витратили на…
  • Андрій Водяний

    136 країн світу, на які припадає понад 90% світового ВВП, домовились ввести з 2023 року єдину ставку корпоративного податку на рівні не нижче 15%. Про це повідомляється на сайті Організації…
  • Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підрахувала, що кожен місяць карантину в розвинених економіках буде віднімати 2 процентних пункти зростання ВВП. Про це…
  • Литва з 5 липня стала повноправним, 36-м членом Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), відомої також під назвою «клуб багатих країн». Про це повідомляють на сайті…
  • Латвія з 1 липня стала 35-м членом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), відомої також під назвою «клуб багатих країн». Як повідомляється на сайті латвійського…
  • Вихід з Євросоюзу обернеться для Великобританії важкими фінансовими втратами. Про це заявив Анхель Гурріа, генеральний секретар Організації економічного співробітництва і розвитку…
  • Близько п’яти відсотків імпортованих в Євросоюз товарів — це підробка. Такі висновки оприлюднила в понеділок, 18 квітня, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР)…
  • Україна в особі міністра економіки Айвараса Абромавічуса в середу підписала дорожню карту з реалізації меморандуму щодо посилення співпраці з ОЕСР — Організацією економічного співробітництва…
  • Організація економічного співробітництва та розвитку, неофіційно іменується «клубом заможних країн», прогнозує прискорення темпів зростання світової економіки. Згідно з оприлюдненими…
  • Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яку називають «клубом заможних країн», призупинила процес прийняття Росії у свої лави. Таке рішення ухвалено в середу на…
  • LB.ua

    Богатые государства не выполняют свое обещание решить проблему отмывания денег и уклонения от уплаты налогов, что обходится бедным странам в миллиарды долларов.
  • Долгосрочная безработица, при которой люди не работают по году и больше, может стать новой угрозой для роста богатых экономик, предупреждает журнал The Economist. По данным Организации…
  • Павел Кухта

    Специалисты ОЭСР считают политику бюджетной экономии оправданной, правильной и, в перспективе, успешной. Но не все с ними согласны.
  • Из-за повышенного спроса мировые цены на продукты питания в ближайшие 10 лет вырастут на 10-40%. Такой прогноз содержится в отчете Организации по продовольствию и сельскому хозяйству…
  • ВВП стран, входящих в Организацию экономического сотрудничества и развития, в 4 квартале 2012 году сократился на 0,2% по сравнению с третьим кварталом, когда был зафиксирован подъем…
  • Павел Кухта

    Украина тратит на соцрасходы большую долю своего ВВП, чем Чехия, Венгрия или Польша. Даже Канада и США тратят на соцподдержку, относительно своего ВВП, на 25-30% меньше
  • Россия считает своим приоритетом вступление в ближайшем будущем в Организацию экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), которую называют «клубом богатых стран». «Задача ближайшего…
  • Зростання економік країн, що входять у «Велику двадцятку» (G20), сповільнюється. Згідно зі звітом Організації економічного співробітництва та розвитку, у другому кварталі воно становив…
  • LB.ua

    У червні 2012 року ОЕСР випустила доповідь Competitiveness and Private Sector Development: Ukraine 2011. У документі дано оцінку конкурентоспроможності та привабливості України для інвесторів у кількох ключових секторах економіки. Також вона…
  • Согласно отчету Организации экономического сотрудничества и развития, безработица в развитых странах останется на высоком уровне, по крайней мере, до 2013 года. Сложнее всего придется…
  • Про це йдеться в огляді Організації економічного співробітництва і розвитку, передає Reuters. Світове зростання сповільниться до 3,4% цього року з 3,6% 2011 року, а потім прискориться…
  • Об этом сообщается в экономическом обзоре ОЭСР. По прогнозу организации, в 2013 году суммарный государственный долг стран еврозоны вырастет еще больше — до 98,2%. Прогноз на 2011 год…

«ОЕСР — це закритий клуб цивілізованих країн», — експерт

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала результати огляду корпоративного управління державних підприємств України. В ОЕСР зазначили, що попри досягнутий прогрес, відбулася зміна пріоритетів, яка привела до «стагнації реформи та невдач».

Огляд ОЕСР також містить рекомендації щодо найближчих і довгострокових пріоритетів, необхідних для впровадження реформи корпоративного управління.

Короткострокові пріоритети: усунення невідповідностей і протиріч у законодавчій і нормативній базі; продовження реформи корпоративного управління в топ-15 держкомпаній; застосування кращих практик прозорості та розкриття інформації в економічно важливих держкомпаніях, зокрема вдосконалення фінансової та нефінансової звітності; розробка комплексної політики власності з чітким обґрунтуванням державної власності.

Крім того, це забезпечення прозорості та підзвітності при реалізації корпоративного управління держкомпаній; повернення практики складання річної агрегованої звітності держкомпаній, а також продовження наповнення інформації на платформі ProZvit і професіоналізація функції управління державною власністю як засобу боротьби з корупцією, а також уникнення надмірного політичного втручання і втручання в операційну діяльність держкомпаній, з метою підвищення її ефективності та прибутковості. Є також ряд довгострокових пріоритетів.

Про це в ефірі телеканалу «Перший Діловий» обговорили з експертом з корпоративного управління Олександром Лисенком.

«ОЕСР — Організація економічного співробітництва та розвитку. Якщо простими словами, то її можна назвати – закритий клуб цивілізованих країн, які впроваджують правила ведення бізнесу в цих цивілізованих країнах. Зокрема, саме ОЕСР визначає стандарти корпоративного управління, які найбільш широко визнані в усьому світі. І тому за останній місяць ви не раз чули такі висловлювання від перших осіб країни, як кращі практики, або провідні практики, або приведення до стандартів корпоративного управління.

І коли всі ці словосполучення лунають, то це і маються на увазі оці практики, які впроваджує Організація економічного співробітництва та розвитку.

Огляд ОЕСР почався на прохання уряду України. Тобто на початку 2020 року уряд України звернувся до ОЕСР з проханням провести оцінки на те, чи відповідають практики в Україні стандартам корпоративного управління для державних підприємств. Цей огляд не готувався під події в «Нафтогазі», або в «Укрзалізниці». Але цей огляд готувався майже рік, пройшов дві робочі групи з учасниками-країнами ОЕСР. Він відбиває всі ті проблеми, які зараз сталися з такими компаніями, як «Нафтогаз» та «Укрзалізниця», — зазначив експерт.

Підписуйтесь на Перший Діловий телеканал в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб

НАСТАНОВИ ОЕСР ЩОДО ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
ДЛЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ ТА ПОДАТКОВИХ СЛУЖБ

 

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) є унікальним зібранням, в якому уряди спільно працюють з метою протистояння економічним, соціальним та екологічним викликам глобалізації. ОЕСР також зосереджує свою діяльність на зусиллях для досягнення порозуміння і допомоги урядам у реагуванні на нові події і труднощі таких, як корпоративне управління, інформаційна економіка та виклики старіючого населення. Організація є середовищем, у якому уряди мають можливість порівнювати стратегічний досвід, знаходити відповіді на спільні проблеми, визначати корисний досвід та співпрацювати заради досягнення координації внутрішньої та міжнародної політик.

 

Державами-членами ОЕСР є такі країни: Австралія, Австрія, Бельгія, Канада, Чилі, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Корея, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Словацька Республіка, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Сполучене Королівство та Сполучені Штати. Європейський Союз бере участь у роботі ОЕСР.

 

Видавництво ОЕСР проводить широке розповсюдження результатів статистичних даних організації та досліджень економічних, соціальних та екологічних питань, а також конвенцій, настанов та стандартів, погоджених її членами.

 

Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб надають рекомендації щодо застосування принципу «витягнутої руки», який є міжнародним консенсусом щодо трансферного ціноутворення, тобто щодо оцінювання з метою оподаткування міжнародних операцій між асоційованими підприємствами. У світовій економіці, в якій транснаціональні компанії (ТНК) відіграють помітну роль, трансфертне ціноутворення є надзвичайно важливим питанням для податкових служб та платників податків. Уряди потребують впевненості в тому, що прибутки, які підлягають оподаткуванню, штучно не виводяться з їхніх юрисдикцій та бази оподаткування ТНК, що підлягають звітуванню у їхніх відповідних країнах, відображають здійснювану в них економічну діяльність. Для платників податків є надзвичайно важливим обмежити ризики економічного подвійного оподаткування, яке може мати місце у результаті розбіжностей між двома країнами щодо визначення за принципом «витягнутої руки» компенсацій у міжнародних операціях з асоційованими підприємствами.

 

Ці настанови – це переглянута редакція Звіту ОЕСР «Трансфертне ціноутворення та транснаціональні компанії» (1979). Їх було затверджено в оригінальній версії Комітетом з фіскальних питань 27 червня 1995 року та Радою ОЕСР для опублікування 13 липня 1995 року. З того часу настанови доповнені цілим рядом документів та змін. У 2009 році було здійснено обмежене оновлення головним чином для відображення схваленого оновлення 2008 року стосовно пункту 5 статті 25 щодо арбітражу Типової податкової конвенції та змін до Коментарів щодо статті 25 щодо процедур взаємного узгодження, призначених для вирішення міжнародних податкових суперечок. У виданні 2010 року Розділи І-ІІІ були істотно переглянуті із додаванням нових рекомендацій щодо вибору найбільш доречних до обставин випадку методів трансфертного ціноутворення, практичного застосування методів прибутку від операцій (метод чистої маржі від операцій та метод розподілення прибутку) та проведення аналізів порівнянності. Крім того було додано новий Розділ ІХ щодо аспектів трансфертного ціноутворення реструктуризації бізнесу. В інші розділи Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення були внесені зміни з метою приведення їх у відповідність із вищезазначеними змінами.

 

Додаток:

Настанови ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб

 

Джерело інформації:

Офіційний портал Державної фіскальної служби України

Посольства США, Великої Британії та незалежні експерти закликають реформувати Укроборонпром відповідно до стандартів ОЕСР

26 березня в інформаційній агенції «УНІАН» відбулась презентація брифу Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) на тему: «Впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України: від ініціативи до імплементації». В ньому представили оцінку стану реформи Укроборонпрому і пропозиції НАКО щодо практичного впровадження стандартів корпоративного управління на державних підприємствах оборонно-промислового комплексу України.

На важливості впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України наголосили Олександр Завітневич, Голова Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Світлана Панаіотіді, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Юрій Гусєв, Генеральний директор ДК “Укроборонпром”, Мустафа Найєм, заступник Генерального директора з управління активами ДК “Укроборонпром”, Олена Трегуб, виконавча директорка НАКО, Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch та Олександр Лисенко, незалежний експерт з корпоративного управління.

Із вітальним словом виступили західні партнери – представниця посольства США, тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, та представник посольства Великобританії в Україні – Джеймс Род-Мур, перший секретар з політичних питань, Посольство Великої Британії в Україні. Модерував дискусію Браян Боннер, головний редактор видання KyivPost.

“Протягом останніх кількох років Україна показала загальну прихильність до демократичного врядування, верховенства права та євроатлантичних цінностей. Однак політичне втручання в оборонну промисловість України залишається її найбільшою перешкодою на шляху до подальшої інтеграції з західними країнами”, – зазначила Тимчасова повірена у справах США Крістіна Квін та додала, що таке втручання лише збільшує корупційні ризики в секторі безпеки і оборони. Водночас вона відзначила і той успіх, якого досяг сектор безпеки і оборони України протягом останніх років. Зокрема, Крістіна Квін звернула увагу на створення принципово нової системи оборонних закупівель, яку народні депутати підтримали у 2020 році. “Це результат успішної співпраці державних установ, неурядових організацій та міжнародних партнерів”, – сказала вона. Говорячи про розбудову корпоративного управління в Укроборонпромі, пані Квін висловила своє занепокоєння деякими положеннями законопроєкту №3822, які суперечать стандартам ОЕСР. Зокрема, підтримана у першому читанні реформа Укроборонпрому не вирішує проблему політичного втручання в діяльність концерну, оскільки його наглядова рада наразі не містить достатньої кількості незалежних членів для мінімізації цього ризику.

Перший секретар з політичних питань, Посольство Великої Британії в Україні Джеймс Род-Мур наголосив на важливості теми брифу не лише для України, але й для Великобританії, яка в цьому році головує у групі послів Великої сімки у світі і в Україні. “Минулого року ми оприлюднили пріоритети нашої групи. Один із них в Україні, який ми підкреслили, – посилення корпоративного управління в оборонному секторі в рамках ширшої реформи воєнно-промислового комплексу. Міжнародні стандарти ОЕСР мають стати ціллю для України. Вони є дуже важливими для України, оскільки краще корпоративне управління означає краще керівництво і краще лідерство в організації, що призводить до більшої інновації та прибутковості. Таким чином держпідприємства можуть сприяти процвітанню та безпеці України”.

Голова Комітету ВРУ з національної безпеки, оборони і розвідки Олександр Завітневич повідомив, що Законопроєкт №3822, який активно готується до другого читання, містить понад тисячу правок. Він висловив впевненість щодо успіху реформи та підкреслив наявність політичної волі як Верховної Ради, так і Президента щодо її здійснення: “Я думаю вона нам на 101% вдасться, але наголошу: давайте збережемо сили на імплементацію цього Закону”.

Реформа корпоративного управління є надзвичайно важливою для проведення розмежування між політичними рішеннями та управлінням компаніями, – це підкреслила заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді. “Ми сподіваємося, що законопроєкт №3822 буде прийнято у другому читанні без шкідливих правок. Я дуже сподіваюся, що не буде спаплюжено ідею правильної трансформації”, — зазначила пані Панаіотіді, говорячи про небезпеку встановлення прямого керування підприємствами з боку міністерства.

Таку ж думку має і генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Він закцентував увагу на критичній важливості реформи Укроборонпрому для національної безпеки України. Пан Гусєв зазначив, що про реформування державних підприємств оборонно-промислового комплексу України говорили роками. Однак впродовж цього часу згадані підприємства лише накопичували борги – наприкінці 2020 року загальний борг дійшов позначки у 14 млрд грн. Відтак довгоочікувана корпоратизація та впровадження корпоративного управління є необхідною умовою для створення сучасного оборонного холдингу з принципово новою моделлю управління, для трансферу технологій і доступу до міжнародних фінансових ринків, а також для створення спільних проєктів з міжнародними партнерами України в оборонно-промисловій галузі. “Керівні принципи ОЕСР – це дуже важливий фундамент для нашої реформи, – сказав гендиректор концерну, – Ми очікуємо, що прийняття у другому читанні законопроєкту №3822 створить ту базу для системи нового корпоративного управління підприємств Укроборонпрому, на яку чекають вже багато років працівники та керівники підприємств”.

“Дуже приємно чути, що наші міжнародні партнери та представники держави мають єдине бачення цього питання і погоджуються з тим якою має бути корпоратизація та корпоративне управління. Наш звіт свідчить про те, що так було не завжди”, – поділилася виконавча директорка НАКО Олена Трегуб, представляючи підсумки дослідження. Вона розповіла, що лише три роки тому впровадження стандартів корпоративного управління було ветоване Президентом Порошенком, оскільки це “суперечило інтересам національної безпеки України”. “Виявляється, прозорість і корпоративне управління лише сприяють національній безпеці, а не підривають її”, – зазначила Трегуб.

Виконавча директорка НАКО повідомила, що наразі законопроєкт №3822 не є ідеальним і не в повній мірі відповідає стандартам ОЕСР. Зокрема, оскільки трансформація такої великої кількості підприємств є складним і тривалим процесом, а законопроєкт пропонує їх суттєво спростити, необхідно передбачити низку додаткових механізмів забезпечення прозорості цього процесу для того, щоб чимало цінних активів ОПК України не були втрачені. Окрім цього, законопроєкт наразі не закріплює гарантії і повноваження нової наглядової ради, що становить небезпеку політичної залежності. Уникнути цього можна, удосконаливши текст та збільшивши кількість незалежних членів ради. Не менш важливе питання – це потенційний конфлікт інтересів, спричинений наявністю одразу двох суб’єктів управління концерну – Кабінету Міністрів та Мінстратегпрому. Для того, щоб унеможливити поєднання функцій розробки політик та керівництва підприємствами, НАКО рекомендує залишити повноваження щодо управління концерном в сфері відповідальності Кабінету Міністрів.

“Правильна відповідь щодо того, хто має бути суб’єктом управління є в Керівних принципах ОЕСР, яка доволі чітко каже, що функція власності має бути відокремлена від функції регулятора та розробника політики”, – продовжив незалежний експерт з корпоративного управління Олександр Лисенко. Він зазначив, що згідно Положенню, регулятором та розробником політики є саме Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, а відтак поєднання цієї функції з безпосереднім управлінням напряму порушує стандарти ОЕСР.

Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch навів приклади низки державних компаній, що запровадили корпоративне управління, недоліки і проблеми яких варто врахувати під час реформи Укроборонпрому. Зокрема, низка гучних скандалів в Укрзалізниці та Украерорусі свідчать про не надто ефективні наглядові ради цих компаній. Він також зазначив, що протидія і боротьба із корупцією на держпідприємствах в сучасних українських реаліях не можна назвати дієвою. Як приклад, він навів ситуацію зі звільненням директора одного з держдепартаментів Енергоатому: “Якщо вірити різним незалежним практикам і оцінкам, він був чи не найкращий офіцер з комплаєнсу в Україні. Його звільнили через те, що він надав НАЗК інформацію про певні ризики в діяльності керівництва Енергоатому. Як наслідок триває судова інформаційна війна між звільненим антикорупціонером і керівництвом, яка точно не впливає позитивно на репутацію Енергоатому”.

Схожу думку висловив і Заступник генерального директора Укроборонпрому Мустафа Найєм. Він відзначив, що якби Укроборонпром очолив Ілон Маск, то “десь приблизно через три місяці він би отримав кримінальне провадження, а ще через пару років він би сидів у в’язниці, тому що діюче законодавство не дозволяє ефективно працювати в державному секторі економіки”.

Пан Найєм також нагадав, що основу для корпоратизації заклали вже давно, але вона й досі не розпочалася, оскільки бракувало основного – законопроєкту. Він пояснив, що проведення корпоратизації без відповідного документу сприяло б утворенню цілої низки проблем та ризиків, які враховані у запропонованому законопроєкті. Зокрема, 3822 містить запобіжники “веєрному банкрутству” всіх фінансово нестабільних підприємств, що можуть розпочатися внаслідок звернень до суду за десятиліття накопичення боргів у понад 12 млрд. Окрім цього, через відсутність в українському законодавстві процедур щодо перетворення казенних підприємств, корпоратизація цієї частини Укроборонпрому може зависнути в повітрі. Законопроєкт №3822 бере до уваги і цє, чим унеможливлює застій трансформації. На додачу до цього, проведення корпоратизації вимагає здійснення оцінки наявного майна підприємств та перереєстрацію всіх його дозвільних документів, що потребує грошей та часу. Оскільки коштів на таку масштабну оцінку Укроборонпром не має, а тривала перереєстрація та ліцензування фактично зупинили б роботу на підприємствах, законопроєкт вводить для них виключення і дозволяє автоматичну передачу майна та документів для забезпечення безперервної діяльності під час трансформації. “Законопроєкт №3822 – це питання виживання, а не якоїсь косметичної реформи”, – підсумував пан Найєм. 

Глобальні тренди, які формуватимуть освітні тенденції у 2022 році. Дослідження ОЕСР

Зміна клімату, зниження народжуваності (а отже – старіння населення), трансформація інституту сім’ї, повсюдне проникнення цифрових технологій, зростання громадянської свідомості й активності тощо. Усе це – тенденції, що впливають й у подальшому ще більше впливатимуть на те, якою має бути освіта.

ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) опублікувала дослідження впливу світових тенденцій економічного розвитку на систему освіти. Дискусія про те, як ці тенденції впливають на освіту, на думку дослідників, дасть змогу вчасно відреагувати й обрати оптимальний сценарій розвитку освіти.

ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідники називають своїми двома основними завданнями підготувати освітню систему до змін та спонукати суспільство задуматися про потенціал освіти для того, щоб уже сьогодні формувати компетентності та знання, що будуть запитувані на ринку праці через 10–40 років.

Автори не дають конкретних відповідей, як має бути побудована освітня система, аби відповідати потребам завтрашнього дня, але пропонують поміркувати над деякими запитаннями. Вони також наголошують на культурних, національних та інших особливостях освітніх систем різних країн. Тому, перш ніж планувати реалізацію ідей, варто поставити собі такі запитання:

  • Чи актуальна пропонована тенденція в моєму культурно-економічному контексті?
  • Якими можуть бути швидкість настання та вплив цієї тенденції?
  • Чи можемо ми вплинути на неї?
  • Як ми можемо реагувати на тенденцію?
  • Чи є інші тенденції, які маємо брати до уваги в місцевому контексті?

Досліджувані тенденції умовно згруповані в п’ять категорій – “зростання”, “життя й робота”, “знання та сила”, “ідентичність і належність”, “мінлива природа”.

ЗРОСТАННЯ

Економічне зростання допомагає людству підвищувати рівень життя, проте соціально-економічна нерівність збільшується, а нераціональне використання ресурсів створює додатковий тиск на довкілля.

Доступ до якісної освіти протягом усього життя потрібен для того, аби всі громадяни, незалежно від віку й особливостей, могли робити свій внесок у життя суспільства. Він також важливий для отримання знань щодо довкілля та розвитку технічного і критичного мислення, потрібних для стабільного майбутнього.

Тенденція 1. Процвітання зростає скрізь

Глобальна економічна інтеграція та технічний прогрес сприяли різкому зменшенню крайньої бідності та поліпшенню благополуччя багатьох. Проте не всі отримали однакові вигоди.

Освіта може забезпечувати соціальну мобільність та розвиток компетентностей, що потрібні людям для участі в економіці. Навчання сприятиме як соціальному прогресу, так і економічному розвитку.

Аби освітня система відповідала цим завданням, варто вже тепер запитати себе:

  • Чи надають заклади освіти можливість усім зацікавленим у розвитку освіти надавати пропозиції та обговорювати її майбутнє?
  • Як можна перерозподілити освітні ресурси так, аби вони були доступні тим, хто найбільше їх потребують?
  • Чи мають учні та студенти із сімей у складних життєвих обставинах (СЖО) доступ до фінансової підтримки для отримання необов’язкової, зокрема й неформальної освіти?

Тенденція 2. Нове джерело зростання

В останні десятиліття люди стали більше інвестувати не в матеріальні активи (автомобілі, нерухомість тощо), а в нематеріальні. Вони здебільшого базуються на знаннях, інтелектуальній власності та даних.

Запитання для освітньої системи:

  • Які компетентності потрібні для участі в нематеріальній економіці, для генерування нових ідей та створення революційних продуктів, організації та управлінні новими способами роботи та виробництва?
  • Яка роль нових технологій у концепції навчання протягом життя, особливо в середньому та пенсійному віці?
  • Нині великі технологічні компанії відіграють дедалі більшу роль в освітній системі, надаючи цифрові платформи та послуги для вирішення освітніх питань. Як це вплине на майбутнє управління освітою? Які форми співпраці ще потрібні для формування суспільної цінності навчання?

Тенденція 3. Демографічний тиск

У розвинених країнах переважно зростає чисельність людей похилого віку, натомість знижується народжуваність. Потреби пенсійної системи та охорони здоров’я збільшать фінансовий тиск та можуть негативно вплинути на економічне зростання.

Запитання для освітньої системи:

  • Чи зміниться ставлення роботодавців до традиційних ознак наявності знань та навичок (дипломи, звання, репутація навчальних закладів тощо)? І якщо так, то чи не призведе це, наприклад, до скорочення часу обов’язкової освіти?
  • Чи зменшиться кількість учнів у класах через падінням народжуваності? Чи зменшиться через це кількість учительських посад або співвідношення кількості учнів та вчителів?
  • Які можливості для осіб старшого віку може запропонувати освітня система?

Тенденція 4. Революція зростання

Зміна клімату змінить життя людства. Екологічно стійке зростання потенційно існує завдяки зеленим технологіям. Проте чи зможуть вони й надалі компенсовувати постійне збільшення споживання та кількість відходів, наразі незрозуміло. Пошук рішення, що розвʼяже проблему зміни клімату та збереження благополуччя планети, стає надважливим завданням для людства.

Запитання для освітньої системи:

  • Які інструменти (профорієнтація, наставництво тощо) потрібні для підготовки кваліфікованих кадрів “зеленої” економіки?
  • Чи є програми для адаптації нинішніх працівників до нових стандартів та вимог?
  • Як освіта може сприяти розвитку екологічної свідомості та мотивувати до трансформації знань у сталі моделі поведінки?

Тенденція 5. Нескінченність – не обмеження

Технологічні досягнення дали людству змогу вийти в космос і інновації забезпечать зростання цієї сфери, якій загрожує засмічення навколоземного простору відходами нинішньої космічної діяльності.

Запитання для освітньої системи:

  • Чи готові навчальні заклади давати знання з новітніх технологій? Чи достатньо вони оснащені для цього й чого бракує?
  • Які інвестиції потрібні цифровому навчанню, симуляторам і віртуальній реальності?
  • Чи можуть супутники відігравати більшу роль у подоланні цифрового розриву та забезпечувати якість зв’язку для всіх школярів?
  • Чи космічна наука здатна привернути увагу до STEM?

ЖИТТЯ ТА РОБОТА

Скорочення робочого часу, розповсюдження гнучкого розкладу, зокрема й неповний день та віддалена робота, з одного боку, а з іншого – цифровізація всіх особистих сфер (від відстеження кількості кроків до планування романтичних зустрічей) змінюють стиль нашого життя.

Освіта має сприяти формуванню суспільства, у якому піклуються про всіх його членів, підтримуючи кожному, незалежно від його / її особливостей і потреб.

Тенденція 6. Працюємо, щоби жити, чи живем, аби працювати

1870 року робочий час європейців становив у середньому 3000 годин на рік, а вихідні з’явилися лише на початку ХХ століття. Нинішнє скорочення робочого часу зумовлене підвищенням продуктивності, доходів, трудовим законодавством та більш доступним дозвіллям.

Запитання для освітньої системи:

  • Чи здатна освіта допомогти молоді та особам похилого віку формувати компетентності, що потрібні для їх активного залучення до всіх сфер життя?
  • Що можуть зробити місцеві системи освіти для покращення сфери неформальної освіти, наприклад, освітнього дозвілля?
  • Як навчальні заклади можуть сприяти залученню батьків до участі в шкільних заходах, з огляду на конфлікт між часом, коли їх проводять, і годинами роботи батьків?

Тенденція 7. Нова робота для нового століття?

Цифрові технології сприяли розповсюдженню нових форм зайнятості (віддалену роботу та роботу через онлайн-платформи).

Запитання для освітньої системи:

  • Як освіта може допомогти дітям і дорослим керувати своїм часом, зважаючи на те, що організація робочого дня відтепер часто не залежить від роботодавця?
  • Як системі освіти підготувати людей до виконання різних видів робіт протягом життя й відсутності прив’язки до однієї професії?

Тенденція 8. Кількісна оцінка життя

Вільний час людини переспрямовується на продуктивність, ефективність та самовдосконалення, а частина нашої життєвої історії трансформується в дані на мобільних пристроях.

Запитання для освітньої системи:

  • Чимало аспектів освіти підлягають вимірюванню. Але чи готова освітня система враховувати не лише вимірювані речі?
  • Як підготувати навчальні заклади до розуміння та використання даних, що генерують цифрові інструменти та платформи?
  • Як допомогти учням уникнути стресу та страху припуститися помилку в суспільстві, орієнтованому на досягнення досконалості?

Тенденція 9. Родина ХХІ століття

Зміна соціальних цінностей, виражена в зменшенні кількості шлюбів та переорієнтація на партнерські взаємини в родині, зменшення народжуваності та збільшення участі жінок у робочих відносинах, нестабільність зайнятості та економічна незахищеність – основні чинники впливу на формування сімʼї нинішнього століття.

Запитання для освітньої системи:

  • Де межа між батьківськими та шкільними обов’язками?
  • Як система освіти може сприяти зменшенню гендерної нерівності?
  • Як забезпечити повсюдний доступ до дошкільної освіти, яка є основною підтримкою молодих сімей, де обидва дорослі працюють?

Тенденція 10. Якість життя

Якість життя помітно підвищується скрізь, люди почуваються безпечніше, але нерівності зберігаються й навіть примножуються. Емоційна та фізична безпека є наріжним каменем освіти та здорового розвитку.

Запитання для освітньої системи:

  • Як взаємодіють школи й суспільство для посилення безпеки школярів?
  • Яка політика фінансування може пом’якшити сегрегацію в системах освіти?
  • Які наслідки дистанційного та гібридного навчання для різних груп школярів? Чи можна змінити ситуацію?

ЗНАННЯ ТА СИЛА

Фото: автор – agsandrew, Depositphotos

Цифрові технології дають доступ до необмеженого обсягу інформації для ухвалення рішень та розвʼязання завдань. Проте, з іншого боку, це спричиняє більшу невизначеність, адже не вся інформація є достовірною.

Масштабування інновацій та доступ до досліджень є ключем підвищення якості освіти, проте вони викликають питання, пов’язані з етикою, прозорістю та звітністю.

Тенденція 11. Суспільство знань

Якщо раніше основною проблемою був брак знань, то сьогодні людство намагається впоратися з їхньою надлишковістю.

Запитання для освітньої системи:

  • Яка освіта потрібна, аби більше людей не лише отримали доступ до знань, але й навчилися ними ефективно користуватись?
  • Які (цифрові) навички, зокрема й викладачам, потрібні для ефективного оцінювання якості та достовірності інформації?
  • Чи достатньо сильних цифрових компетентностей для забезпечення рівного доступу чи потрібні додаткові соціальні зв’язки?

Тенденція 12. Штучний інтелект

ШІ використовують для покращення та автоматизації рішень у різних галузях, а наші цифрові сліди (що ми їх лишаємо, користуючись соцмережами, смартпристроями тощо) збираються, систематизуються та аналізуються в гігантських масштабах.

Запитання для освітньої системи:

  • Чи буде збережене співвідношення потужності між державними та приватними постачальниками освітніх послуг?
  • Чи перевіряють алгоритми використання систем ШІ в галузі освіти? Чи справедливі отримані результати?
  • Яка роль учителя в розумінні учнями переваг та загроз повсюдного використання ШІ? Як ця тема має бути інтегрована в підготовку та підвищення кваліфікації педпрацівників?

Тенденція 13. Наукові відкриття

Наукові результати користуються довірою не тому, що вони не підлягають сумніву, а тому – що вони відкриті для перевірки, а отже – й удосконалення.

Запитання для освітньої системи:

  • Чи є наукова грамотність однією з основних суспільних потреб?
  • Які зміни в освіті та навчанні необхідні для отримання цифрових навичок наукової роботи з даними?

Тенденція 14. Управління знаннями

Розвʼязання таких складних проблем як кліматична криза та глобальне економічне управління потребує політичної волі та компромісу на основі точного аналізу та розуміння. Іншими словами, це потребує надійних знань.

Запитання для освітньої системи:

  • Як освітня система може сприяти проведенню досліджень, що стосуються політики та збирання й аналізу інформації, яка потрібна для ухвалення політичних рішень?
  • Як стейкхолдери (наприклад, приватні та державні) і взаємини між усіма задіяними особами формують якість наукових досліджень?
  • Якою мірою інструменти управління знаннями, такі як шкільна оцінка та оцінювання вчителів, враховують та використовують неявні знання та досвід?

Тенденція 15. Говорити правду владі

Правильні політичні рішення спираються на достовірну інформацію. Проте коли надійних доказів бракує, провідну роль відіграє демократія та можливість вільно висловлювати альтернативні думки.

Запитання для освітньої системи:

  • Як системи освіти мають вирішувати питання поєднання знань та цінностей?
  • Чи сприяє культура класу, спрямована на поважливу незгоду та дебати, кращому навчанню? Чи допускаються помилки та висловлення своєї думки?
  • Який потенціал спільної роботи (наприклад, у репрезентативних нарадах) над формуванням політики в освіті?

ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА НАЛЕЖНІСТЬ

Нині індивідуалізація та вибір визначають наше життя, тоді як традиційні зв’язувальні елементи, на кшталт релігії чи державності, у багатьох країнах занепадають. Віртуальний світ сприяє дослідженню ідентичності людини новими методами, але фрагментація суспільства стає ще більшою.

Освіта має задовольняти потреби абсолютно різних учнів, розвиваючи компетентності ХХІ століття. Вона має сприяти соціалізації, відповідно до суспільних норм та цінностей.

Тенденція 16. Іди своєю дорогою

Нині звичаї, традиції, вірування та належність відкриті до обговорення та індивідуального вибору.

Запитання для освітньої системи:

  • Як навчальні заклади можуть сприяти формуванню позитивної навчальної ідентичності, приймаючи всіх учнів такими, якими вони є, і допомагаючи їм почуватися комфортно?
  • Як навчальні заклади мають підтримувати загальнолюдські цінності, але водночас зважати на індивідуальні потреби та розвиток учнів?
  • Як переосмислити взаємини між учителем та учнем і систему дисципліни в школі, адже традиційний авторитет педагога вже майже втрачено?

Тенденція 17. Врешті, цей світ невеликий

Стійкі міграційні процеси сприяють диверсифікації суспільства й несуть більшу різноманітність та економічні можливості. Міцніє й міжнародна співпраця.

Запитання для освітньої системи:

  • Як освіта може сприяти розумінню, терпимості та визнанню різних культурних поглядів та світогляду в суспільстві?
  • Як планувати навчання, зокрема щодо громадянської освіти та ідентичності, в умовах масштабування міграції?
  • Чи реальна можливість появи міжнародної шкільної системи, що дасть учням змогу навчатися в державних школах країн поза регіоном їхнього проживання?

Тенденція 18. Говорити відверто

Нині громадяни розуміють та сприймають політику більш неформально, поза сферою традиційних інституцій та географічних кордонів. Зростають і вимоги задіювати в публічних дебатах молодь.

Запитання для освітньої системи:

  • Яких громадянських компетентностей бракує суспільству для активної залученості?
  • Як освітня система може сприяти формуванню групової згуртованості?
  • Яке місце в системі цінностей освіти посідають розвиток в учнів “смаку до навчання” та здатності “вчитися навчатися”?

Тенденція 19. Один за всіх та всі за одного

Права людини – універсальні та невідчужувані. Проте багато людей відчувають дискримінацію через те, ким вони є або ким їх вважають.

Запитання для освітньої системи:

  • Які заходи, партнерства та послуги на рівні школи можуть допомогти вчителям забезпечувати різноманіття потреб учнів?
  • Як забезпечити різноманіття серед самих учителів?
  • Чи відповідає інфраструктура закладу освіти завданню задовольнити потреби всіх учнів?

Тенденція 20. Різні профілі людини

Якщо раніше наше життя формували особистість та відносини, то тепер ми можемо створювати віртуальні профілі для будь-яких цілей. Цифрова та фізична ідентичності все більше переплітаються.

Запитання для освітньої системи:

  • Як освіта може сприяти розвитку ідентичності, що важлива для благополуччя?
  • Як школа може допомогти родинам формувати та розвивати цифрові навички та стійкість?
  • Як долучити голос учителя до вибору цифрових пристроїв та платформ для навчання?

МІНЛИВА ПРИРОДА

Фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos

Соціальні та екологічні процеси, які формують благополуччя людини (від виробництва продуктів до цифрових комунікацій та спілкування), тісно переплетені. Зміни клімату, тенденція до постійного фізичного, когнітивного та емоційного вдосконалення провокують дискусію про те, що означає бути людиною.

Освіта може укріпити звʼязок між нашим розумом та тілом, з іншими людьми та природою.

Тенденція 21. Планети Б немає

Земля – єдине відоме нам місце, де є необхідні умови для життя. Але споживання природних ресурсів нині перевищує можливості планети, і людство опинилося в “екологічному боргу”.

Запитання для освітньої системи:

  • Як системи освіти можуть підтримати розуміння молоддю результатів своїх життєдіяльності та впливу на довкілля, змінити модель їхньої поведінки?
  • Як екстремальні погодні явища можуть вплинути на систему освіти в майбутньому?
  • Чи зміна клімату призведе до нерівності в освіті та що можна зробити, щоби цього уникнути?

Тенденція 22. Живий світ

Природній простір скорочується через зростання міст та їхнього населення, 25% видів рослин та тварин нині під загрозою вимирання. Тому людство намагається виділяти спеціальні природоохоронні території та збільшувати “зелену” діяльність.

Запитання для освітньої системи:

  • Як система освіти може забезпечити доступ усіх учнів до таких “зелених” зон навіть у місті?
  • Чи можна пізнати природу у віртуальному середовищі?
  • Чи є після закінчення навчання молоді вчителі зобовʼязані попрацювати в сільських школах, і чи може це сприяти підвищенню якості освіти у сфері екології, а з іншого боку – залученню педрацівників до викладання в регіонах?

Тенденція 23. Пожива для роздумів

Ми не лише споживаємо (в тому числі їжі) більше за можливості планети, але й використовуємо все більше нездорової їжі з високим ступенем переробки. Інноваційні системи та технології спрямовані на укріплення стійкості продовольчих систем та більш ефективне використання природних ресурсів.

Запитання для освітньої системи:

  • Наскільки ефективні шкільні заходи, спрямовані на формування культури здорового харчування?
  • Як освітня система може підготувати молодь до більш свідомого вибору продуктів та надати необхідні знання щодо цього?
  • Чи можуть шкільні їдальні стати місцем для навчання життєвим навичкам, таким як приготування їжі та здорове харчування?

Тенденція 24. Людське тіло

Досягнення медицини та технологій дають змогу вирішити чимало проблем щодо здоров’я людського тіла, аж до часткового розвʼязання питань старіння. Проте, відкриваючи величезні можливості, удосконалення людини порушує й низку етичних проблем.

Запитання для освітньої системи:

  • Які різновиди партнерства між системами освіти та розробниками могли б забезпечити доступ до сучасних переваг, насамперед, дітям з особливими освітніми потребами?
  • Як зменшити несправедливість, пов’язану з тим, що деякі учні мають доступ до інноваційних медичних продуктів, тоді як інші – ні?
  • Чи можна уявити школи, які будуть додавати фізичні вправи в домашні завдання за допомогою додатків та ігор для смартфонів?

Тенденція 25. Ніхто не живе в кіберпросторі

Незважаючи на те, що людина все більше часу проводить в інтернеті, ніхто з нас не живе в кіберпросторі. Природа людини – соціальна, вона потребує фізичного контакту.

Запитання для освітньої системи:

  • Яка інфраструктура потрібна для гібридної освіти, що поєднує віртуальну та фізичну діяльність? Як це сприятиме різноманітності та персоналізації навчання?
  • Які різновиди навчання найкращі й чи належить до них дистанційна освіта?
  • Хто має відповідати за якість та достовірність навчальних матеріалів на онлайн-платформах?

Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – elenabs, Depositphotos

Марчін Свєнчіцький – новий бізнес-омбудсмен України

15. 10.2019

Сьогодні Марчін Свєнчіцький вступив на посаду бізнес-омбудсмена України. Пан Свенчіцький став наступником Альгірдаса Шемети, першого бізнес-омбудсмена. За 4 роки роботи Рада бізнес-омбудсмена розглянула понад 6100 скарг від компаній щодо неправомірних дій державних органів та допомогла підприємствам повернути понад 17 млрд. грн. 

Марчін Свєнчіцький про свою нову роль в Україні. «Ми побачили Раду як ефективну організацію, яка допомагає компаніям в Україні захищати свої законні права. Моє першочергове завдання – це, нарешті, прийняття Верховною Радою Закону про Установу бізнес-омбудсмена. Коли діятиме цей закон, Рада матиме більше інструментів для виявлення та усунення системних проблем, з якими стикаються підприємці, а також налагодження ефективного діалогу між бізнесом та державними органами». 

Пан Свєнчіцький – польський політик та економіст, колишній міністр зовнішньоекономічних зв’язків та заступник міністра економіки, а також мер Варшави. Останні 8 років він був депутатом польського Сейму, де обіймав посаду заступника голови української парламентської групи. Він також консультував український уряд з реформи децентралізації у 2014-2015 роках і був керівником проекту ЄС-ПРООН «Блакитна стрічка» в Києві у 2007-2011 рр.

Члени Наглядової Ради Ради бізнес-омбудсмена привітали пана Свєнчіцького на його новій посаді та підтвердили готовність розвивати співпрацю з установою:

Маттео Патроне, директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу: «П’ять років тому уряд України, ЄБРР, ОЕСР та декілька українських бізнес-асоціацій домовилися про створення посади бізнес-омбудсмена. Це був головний крок вперед до покращення інвестиційного клімату України. За цей період бізнес-омбудсмен міцно утвердився як потужний адвокат вітчизняних та іноземних інвесторів у цій країні. Я хотів би висловити подяку за видатний внесок першому бізнес-омбудсмену Альгірдасу Шеметі та його команді.
Я також бажаю успіхів Марчіну Свєнчіцькому, який починає працювати на посаді бізнес-омбудсмена. Я хотів би подякувати всім учасникам мультидонорного рахунку ЄБРР для України, за допомогою якого ми підтримуємо цю важливу ініціативу».

Матільда Меснард, заступник директора з питань фінансів та підприємництва ОЕСР: «ОЕСР пишається бути одним із засновників Ради бізнес-омбудсмена України. Ця установа стала важливим гравцем у просуванні відповідальної поведінки та доброчесності серед українських компаній. Її професіоналізм та незалежність є ключовими для забезпечення довіри до ділової спільноти та впливу на уряд. Ми вітаємо пана Марчіна Свєнчіцького в ролі нового бізнес-омбудсмена та бажаємо йому успіху. ОЕСР надаватиме підтримку Раді бізнес-омбудсмена у її подальшій діяльності». 

Дмитро Романович, заступник Міністра  розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: «Рада бізнес-омбудсмена зарекомендувала себе як ефективний медіатор у стосунках бізнесу та держави. Вітаємо з призначенням нового керівника цієї інституції – польського політика та економіста Марчіна Свенчіцького. Разом ми продовжимо працювати задля покращення умов ведення бізнесу в країні».

Енді Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні: «Від імені Американської торговельної палати в Україні я хотів би привітати Марчіна Свєнчіцького з призначенням на посаду бізнес-омбудсмена. Протягом 5 років Рада бізнес-омбудсмена була надійним партнером Палати з питань, пов’язаних із захистом інтересів бізнесу та покращенням бізнес-клімату».
Ми вдячні Альгірдасу Шеметі за взаємовигідну співпрацю, результатом якої стали багато успішних кейсів, таких як закон «МаскиШоуСтоп» та анти-рейдерські питання. Ми бажаємо Марчіну Свєнчіцькому успішної роботи на новій посаді та сподіваємось на співпрацю на користь бізнес-спільноти України в цілому. 

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації: «Від імені Європейської Бізнес Асоціації вітаємо нового омбудсмена з призначенням на посаду. Сподіваємось, що спільно з такими інституціями зможемо покращувати бізнес-клімат в країні, а, відповідно, і розвивати економіку. Тож бажаємо удачі, витримки та натхнення на цій не легкій, але цікавій посаді».

Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України: «Робота офісу бізнес-омбудсмена все ефективніша. Її успішність визначається всіма виконаними КРІ, за якими стоять конкретні результати захищених прав бізнесу. ТПП України, як член Наглядової Ради вітає із призначенням нового бізнес-омбудсмена, відомого державного діяча та експерта Марчіна Свєнчіцького. Віримо, що його знання та досвід гідно продовжать цю непросту, але таку необхідну державі і бізнесу справу!»

Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців: «Український союз промисловців і підприємців вбачає у початку діяльності в Україні новообраного бізнес-омбудсмена Марчіна Свєнчіцького можливість подальшого посилення впливу Ради бізнес-омбудсмена як інституції на покращення ділового клімату в країні, утвердження міжнародних стандартів здорової економічної конкуренції, ділової доброчесності та культури підприємництва».

 

Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР)

Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР)

Тридцать восемь демократий Европы, Северной Америки, Азиатско-Тихоокеанского региона и Латинской Америки составляют Организацию экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), созданную в 1961 году со штаб-квартирой в Париже. Сегодня на страны-члены ОЭСР приходится 63 процента мирового ВВП, три четверти мировой торговли, 95 процентов мировой официальной помощи в целях развития, более половины мирового потребления энергии и 18 процентов населения мира.

ОЭСР — это не только группа экономически значимых стран, но и политический форум, охватывающий широкий спектр экономических, социальных и научных областей, от макроэкономического анализа до образования и биотехнологии. ОЭСР помогает странам, как членам, так и не членам ОЭСР, пожинать плоды и решать проблемы глобальной экономики, способствуя экономическому росту, свободным рынкам и эффективному использованию ресурсов. Каждая основная область рассматривается комитетом правительственных чиновников-членов при поддержке сотрудников Секретариата.

Упор делается на обсуждение и экспертную оценку, а не на переговоры, хотя некоторые документы ОЭСР имеют обязательную юридическую силу, например, Конвенция о борьбе со взяточничеством. Большинство решений ОЭСР требуют консенсуса между правительствами членов. В прошлом анализ вопросов в ОЭСР часто способствовал достижению консенсуса между странами ОЭСР для достижения конкретных целей переговоров на других международных форумах, таких как ВТО.

ОЭСР проводит широкомасштабную информационную работу со странами, не являющимися членами, а также с деловыми кругами и гражданским обществом, в частности посредством серии семинаров и мероприятий «Глобальный форум», ежегодно проводимых по всему миру.Нечлены могут участвовать в качестве наблюдателей в комитетах, если члены считают, что участие будет взаимовыгодным. ОЭСР осуществляет ряд региональных и двусторонних программ сотрудничества.
Ежегодно весной Комитет по торговле проводит совещание министров торговли стран-членов ОЭСР. Торговый представитель США возглавляет делегацию США. Министры из ряда ключевых стран, не являющихся членами, также участвуют.

Рабочая программа торгового комитета

 США давно проявляют интерес к вопросам торговли, изучаемым ОЭСР.Что касается торговли и торговой политики, ОЭСР проводит содержательные исследования и предоставляет форум, на котором члены ОЭСР могут обсуждать сложные, а иногда и трудные вопросы. ОЭСР также активно занимается изучением баланса между внутренними целями и международной торговлей.

В течение многих лет Комитет ОЭСР по торговле, его вспомогательная Рабочая группа и его совместные рабочие группы по окружающей среде и сельскому хозяйству продолжали решать ряд вопросов, имеющих значение для многосторонней торговой системы. Комитет по торговле и его вспомогательные группы уделяли большое внимание передаче технологий; цифровая торговля, включая принципы открытости рынка в цифровую эпоху и барьеры для трансграничных потоков данных; упрощение процедур торговли; торговля услугами; и торговля и инвестиции в глобальные производственно-сбытовые цепочки. Главная страница торговли на веб-сайте ОЭСР содержит актуальную информацию об опубликованных аналитических работах и ​​других мероприятиях, связанных с торговлей.

Диалог с не членами ОЭСР

ОЭСР проводит широкомасштабную деятельность для охвата стран, не являющихся членами, бизнеса и гражданского общества, в частности посредством серии семинаров и мероприятий «Глобальный форум», проводимых по всему миру каждый год. Нечлены могут участвовать в качестве наблюдателей от комитета, если члены считают, что участие будет взаимовыгодным.Ключевые партнеры — Бразилия, Китай, Индия, Индонезия и Южная Африка — в той или иной степени участвуют в деятельности ОЭСР в рамках программы расширенного взаимодействия, которая направлена ​​на установление более структурированного и последовательного партнерства, основанного на взаимных интересах, между этими пятью крупнейшими экономиками и Члены ОЭСР. Аргентина, Бразилия и Гонконг (Китай) регулярно приглашаются в Торговый комитет и его Рабочую группу, Колумбия и Коста-Рика приглашены в 2019 году, а Российская Федерация приглашена на специальной основе . ОЭСР также осуществляет ряд региональных и двусторонних программ сотрудничества с нечленами.

Торговый комитет ОЭСР продолжает оказывать поддержку странам G20, а также крупным экономикам Юго-Восточной Азии. Приоритетом остается участие в дискуссиях, связанных с торговлей, на G20 и других соответствующих международных форумах (G7, АТЭС, АСЕАН и т. д.) за счет своевременного использования научно обоснованного анализа и политических идей Комитета. Комитет по торговле также продолжает диалог с гражданским обществом и обсудил аспекты своей работы и проблемные вопросы с представителями гражданского общества, в том числе с членами Консультативного совета бизнеса и промышленности ОЭСР и Консультативного совета профсоюзов.

Окружающая среда и торговля

USTR и Агентство по охране окружающей среды (EPA) являются сопредседателями делегации США в Совместной рабочей группе ОЭСР по торговле и окружающей среде (JWPTE), которая собирается два раза в год.

Совместная рабочая группа по торговле и окружающей среде обеспечивает форум для обсуждения влияния экологической политики на торговлю и воздействия торговой политики на окружающую среду, а также для продвижения взаимодополняющей торговой и экологической политики.

Недавняя работа была сосредоточена на роли региональных торговых соглашений в повышении осведомленности об окружающей среде и включении экологических целей в переговоры, наряду с экономией ресурсов и устойчивым управлением материалами.

Для получения дополнительной информации о работе ОЭСР в области окружающей среды нажмите здесь.

Инвестиции

Инвестиционный комитет ОЭСР является одним из основных многосторонних форумов для решения международных инвестиционных вопросов.Обсуждения и аналитическая работа Комитета помогают достичь международного консенсуса по основным возникающим политическим проблемам в отношении международных инвестиций и по путям продвижения разумной инвестиционной политики и высоких стандартов защиты инвестиций. Комитет также стремится поощрять добровольное соблюдение многонациональными предприятиями разумной деловой практики. Комитет отвечает за мониторинг и реализацию Кодексов либерализации ОЭСР и Декларации ОЭСР о международных инвестициях и многонациональных предприятиях. Соединенные Штаты играют важную роль в формировании связанной с инвестициями работы в рамках ОЭСР.

Сталь

Комитет по стали ОЭСР осуществляет регулярный мониторинг рынков стали и международной торговли сталью, включая торговые барьеры и ограничения на торговлю сырьем для производства стали. Аналитическая работа Комитета в настоящее время сосредоточена на роли государственных предприятий в мировом сталелитейном секторе, а также на причинах и влиянии на рынок избыточных мощностей по производству стали, особенно в таких странах, как Китай.Соединенные Штаты поддерживают усилия Секретариата ОЭСР по созданию всеобъемлющей базы данных о субсидиях и другой государственной поддержке сталелитейных предприятий, а также его усилия по отслеживанию и изучению потоков различных видов стальной продукции в разных странах.

В число членов Комитета по стали

входят крупные страны-производители стали, не входящие в ОЭСР, такие как Бразилия и Россия. Дополнительные крупные страны-производители стали, включая Китай и Индию, часто участвуют в заседаниях Комитета по стали.

10 лет налогового лидерства ОЭСР

Паскаль Сент-Аманс, директор Центра налоговой политики и администрирования ОЭСР, ведет переговоры во время … [+] пресс-брифинга в штаб-квартире ОЭСР в Париже, 7 июня 2017 г., до подписания более чем 60 странами Многосторонняя конвенция о реализации связанных с налоговыми соглашениями мер по предотвращению размывания базы и вывода прибыли (BEPS) во время ежегодного форума ОЭСР и встречи министров ОЭСР / ФОТО AFP / ЭРИК ПЬЕРМОНТ (Фото должно быть написано ERIC PIERMONT/AFP через Getty Images)

AFP через Getty Images

Паскаль Сент-Аманс рассказывает о своем десятилетнем пребывании на посту директора Центра налоговой политики и администрирования ОЭСР и о том, что его ждет в будущем.

Эта стенограмма была отредактирована для увеличения объема и ясности.

Дэвид Д. Стюарт: Добро пожаловать в подкаст. Я Дэвид Стюарт, главный редактор Tax Notes Today International . На этой неделе: напряженное десятилетие.

В течение последних 10 лет Паскаль Сент-Аманс возглавлял усилия ОЭСР по координации реформ международного налогообложения. В качестве директора Центра налоговой политики и администрирования (CTPA) он руководил двумя крупными проектами, направленными на изменение порядка налогообложения транснациональных корпораций.

Во-первых, в рамках проекта по эрозии базы и перемещению прибыли ОЭСР обновила правила трансфертного ценообразования, гибридных организаций и вредных налоговых режимов, а также ввела режим отчетности по странам. В настоящее время ОЭСР завершает работу над проектом по реформированию налогообложения цифровой экономики с двухкомпонентным решением.

Когда Сент-Аманс прошел последнюю веху, главный корреспондент Налоговые заметки Стефани Сунг Джонстон встретилась с ним, чтобы поговорить о последнем десятилетии и о том, что нас ждет в ближайшем будущем.Стефани, добро пожаловать обратно на подкаст.

Стефани Сунг Джонстон:  Спасибо, что снова приняли меня.

Дэвид Д. Стюарт:  Теперь вашему гостю не нужно много представлять, но не могли бы вы рассказать нам о том, о чем вы говорили?

Стефани Сунг Джонстон:  Конечно. Паскаль был директором CTPA в ОЭСР с 1 февраля 2012 года. Я освещал его в основном с тех пор, как начал эту работу, и фактически даже написал статью о его приоритетах, когда он только начал работать.Затем я встретился с ним через пять лет, и мы поговорили о событиях, которые происходили тогда.

Десять лет спустя, если оглянуться назад, количество изменений в международной налоговой системе под его руководством было поразительным. Раньше мы даже не говорили о двухкомпонентном решении. Это масштабное изменение, которое коренным образом изменило международный налоговый ландшафт. Я хотел связаться с ним и узнать, как он оценивает последние 10 лет, что в этом хорошего, что плохого и куда идут дела.

Мы рассмотрели много тем. В основном речь шла о двухкомпонентном решении, о котором все хотят знать, что происходит с этим проектом. Мы затронули вопросы прозрачности, важности налогового сотрудничества и известности налогового сотрудничества на протяжении многих лет, а также того, как именно это стало корнем всех этих изменений. Теперь у нас есть значительная международная реформа корпоративного налогообложения через BEPS и BEPS 2.0.

У нас также есть автоматический обмен информацией и о том, что налогообложение выбросов углекислого газа станет следующим большим событием.Мы говорили обо всех этих изменениях, а также об этом сумасшедшем темпе работы, которую выполняет CTPA.

Дэвид Д. Стюарт:  Хорошо. Пойдем на это интервью.

ЛИССАБОН, ПОРТУГАЛИЯ — 04 НОЯБРЯ: Паскаль Сент-Аманс, директор Центра налоговой политики в … [+] ОЭСР говорит о «Давайте поговорим о налогах, детка!» на Altice Arena в последний день веб-саммита 2021 года 4 ноября 2021 года в Лиссабоне, Португалия. В этом году техническое мероприятие вернулось к очному формату с учетом некоторых ограничений и ограничено 40 000 участников после того, как пандемия коронавируса COVID-19 вынудила его стать виртуальным в 2020 году. Он приветствует более двух тысяч стартапов, тысячу инвесторов и более 700 спикеров. (Фото Горацио Вильялобоса #Corbis/Getty Images)

Гетти Изображений

Стефани Сунг Джонстон: Паскаль, добро пожаловать и поздравляем с 10-летием в качестве директора CTPA.

Паскаль Сент-Аманс: Спасибо.

Стефани Сунг Джонстон:  Да. Мы были в сумасшедшем путешествии, не так ли?

Паскаль Сент-Аманс:  Да, есть.У меня нет ощущения, что я работаю на одной и той же работе уже 10 лет, и поэтому я даже не осознал этого в тот же день, а через день сказал: «Ну, ну, может быть, что-то случилось». .» Думаю, за последние 10 лет многое произошло. Конечно.

Стефани Сунг Джонстон:  Как последние 10 лет повлияли на CTPA, его работу и на вас как на директора?

Паскаль Сент-Аманс:  Очень быстро, с обещанием, которое я каждый день даю команде, следующий год будет круче и приятнее, и мы понимаем, что такого никогда не было. Это была эскалация работы, вещей, поставленных на карту. Я очень надеюсь, что сейчас мы приближаемся к завершению цикла, представляющего собой фундаментальный пересмотр международных налоговых правил, который начался с мирового финансового кризиса в 2008 году и, вероятно, завершился достигнутым политическим соглашением. Надеюсь, в течение года, правовые инструменты для реализации этого политического соглашения.

Когда вы оглядываетесь назад, вы можете увидеть эти различные фазы, о которых вы не обязательно осознаете, когда находитесь в середине.Все началось с налогового сотрудничества, а затем перешло к другой части слабых сторон международной налоговой системы, а именно к налогообложению многонациональных компаний.

Мы были в ящике, который был ящиком Лиги Наций, в течение столетия, и мир изменился. Коробка больше не подходила по назначению, поэтому мы начали ее менять. Учитывая, что это было совершенно новым и фундаментальным явлением, страны сопротивлялись этому. Это был первый этап работы BEPS.

Большим сюрпризом, который впоследствии не является таким уж большим сюрпризом, является налоговая реформа Соединенных Штатов, потому что без U.С., вы не можете изменить все, что хотите. Вы действительно не имеете влияния. Затем США внедрили BEPS, что позволило нам перейти ко второму стеку работы BEPS, столпу 1 и столбцу 2.

Параллельно с этим у вас есть углубление налогового сотрудничества с автоматическим обменом информацией. Все это вы должны поставить на фоне инклюзивности того, что глобальные проблемы требуют глобальных ответов, а значит глобальных игроков.

Здесь вы переходите от глобального форума прозрачности к инклюзивной структуре BEPS и инклюзивности работы.Инклюзивность работы означает также развертывание технической помощи специальных программ для развивающихся стран, таких как «Налоговые инспекторы без границ».

Когда вы соберете все эти части воедино в конце дня, а мы будем надеяться, что мы в конце дня, вы сможете увидеть последовательность и повествование. Но когда вы его пишете, вы не обязательно знаете, каким будет следующий шаг.

Вот где мы. Я думаю, что это конец цикла, который занял почти 14 лет, и который еще нужно завершить юридическим инструментом.Тогда нам придется мыслить в новой рамке, которую мы сформировали вместе с другими странами за последние годы.

Стефани Сунг Джонстон:  После нашего интервью в феврале 2017 года председательство Германии в «Большой двадцатке» поручило вам поработать над промежуточным отчетом, продолжить действие в рамках Действия 1. И вот мы пять лет спустя и два столпа спустя.

Вспоминая тот момент, какова была ваша реакция, когда вы впервые получили приказ идти? Насколько этот проект оправдал или не оправдал ваших ожиданий?

Паскаль Сент-Аманс:  Я не могу сказать, что не оправдал ожиданий, потому что я думаю, что мы превзошли все ожидания.Я думаю, что в какой-то момент, наверное, никто не ставил ни копейки на то, что мы что-то доставим. Иногда у нас также были некоторые сомнения в способности предоставить решение. Нет, мы не оправдали собственных ожиданий.

Приказы на поход — интересное выражение, потому что я никогда не получал приказов на поход. В течение 2017 года до прошлого года были некоторые взлеты и падения. Я бы сказал, что если приказы о марше и были, то это произошло из-за нового импульса, исходящего от того факта, что администрация Байдена сделала приоритетом продвижение как на многосторонней основе, так и на внутренней основе к минимальному налогу, хотя они еще не приняты. там.Но именно здесь, я думаю, у нас действительно была вся политическая поддержка для построения этого двухкомпонентного решения.

Мало того, что некоторые страны были заинтересованы в одном компоненте, некоторые другие страны были заинтересованы в другом компоненте. Я думаю, что на протяжении всего 2021 года у нас была реальная общая цель и, следовательно, своего рода приказы на марш со строгими временными рамками. То же самое и с проектом многосторонней конвенции, или с проектом технического проекта типовых правил компонента 2, которые были выполнены в рекордно короткие сроки.

Прошло несколько беспокойных лет. Вы помните все эпизоды; на самом деле это похоже на сериал Netflix. Безопасная гавань для опоры 1, которая на самом деле не была хорошо воспринята американским партнером, а затем мы пытались сохранить ее, когда опора 2 развивалась, но с более низким политическим профилем.

Все сошлось, вероятно, в январе или феврале 2021 года, год назад. Этот год был действительно безумным с точки зрения объединения стран и согласования того, что они в итоге согласовали 8 октября 2021 года.

Стефани Сунг Джонстон:  Теперь, по крайней мере, столп 1 объединяется с первым строительным блоком: источниками доходов и правилами взаимосвязи. Могу я немного коснуться этого? Что вы ответите?

Люди говорят о том, что эти правила поиска настолько сложны, что компаниям необходимо собирать данные, которых у них даже нет. Вы наверняка слышали об этих жалобах. Что вы на это ответите? Я знаю, что были предприняты согласованные усилия по максимальному упрощению.

Паскаль Сент-Аманс:  Несколько элементов ответа. Во-первых, мы полностью признаем сложность правил и недовольство ряда игроков тем, что с ними не проконсультировались более подробно. Мы признаем, что это факт, но тому есть причины.

Во-первых, я не знаю ни одного закона, налогового законодательства, которое просто. Это немного легко сказать. Это правда, и можно только пожалеть о сложности. Но когда речь идет о сшивке более 100 внутренних налоговых режимов, чтобы убедиться, что у них есть глобальное представление, у налоговых администраций есть глобальное представление, и налогоплательщики также могут сформулировать свои действия во всех этих странах, которые будут играть друг с другом, это имеет смысл. быть сложным.Это не может быть просто.

Между прочим, я не уверен, что компании сильно жаловались на сложность «флажка» или многие другие недостатки принципа «вытянутой руки» или других правил, когда это было им на руку. В какой-то момент да, это сложно. Мир сложен. Бизнес сложный. Я не знаю ни одного простого механизма. Сложность есть. Мы пытаемся уменьшить его.

Другая часть вопроса касалась информации. Да, в новом мире мы находимся в информационном мире.Это верно и для налога. Я должен сказать, что компании фантастически умеют собирать информацию для обслуживания своих клиентов. Они чрезвычайно хороши в управлении информационными системами.

Я почти уверен, что они найдут решение, чтобы отреагировать на этот новый глобальный подход, когда все страны, так или иначе, должны знать информацию. Я говорю о необходимости знать, а не о прямом превышении или непосредственном доступе к информации, потому что есть еще кое-что чрезвычайно важное, а именно защита данных, конфиденциальность информации.

Вы не можете иметь центральную базу данных в международной организации, которая бы размещала всю коммерческую конфиденциальную информацию компаний, доступную для всего мира. Нисколько. Это не то, что мы имеем в виду. Это не то, что будет разработано.

Будет разработан механизм, использующий отчетность по странам, которая, кстати, имеет ряд ограничений, слишком много ограничений, но ограничений, чтобы обеспечить защиту конфиденциальности.Мы опираемся на это. Мы это развиваем. Потребуется дополнительная информация.

Паскаль Сент-Аманс, директор Центра налоговой политики и администрирования ОЭСР, ведет переговоры во время … [+] пресс-брифинга в штаб-квартире ОЭСР в Париже, 7 июня 2017 г., до подписания более чем 60 странами Многосторонняя конвенция о реализации связанных с налоговыми соглашениями мер по предотвращению размывания базы и вывода прибыли (BEPS) во время ежегодного форума ОЭСР и встречи министров ОЭСР / ФОТО AFP / ЭРИК ПЬЕРМОНТ (Фото должно быть написано ERIC PIERMONT/AFP через Getty Images)

AFP через Getty Images

Что касается глобальных правил против эрозии базы по столбцу 2, вам также необходимо иметь информацию, чтобы иметь надлежащее распределение правила выплаты заниженного налога или получить правильное правило включения дохода. Но это часть того, что мы построили за последние 13 лет, весь этот механизм обмена информацией. Пятнадцать лет назад не существовало даже правового инструмента для обмена информацией. У нас есть соглашение, подписанное более чем 140 странами.

Вы можете видеть тренды. Да, есть сложность. Да, слишком много сложностей. Да, общественных консультаций в некотором смысле было недостаточно. Мы исправляем это, но, с другой стороны, вы можете сказать, что чертежи были разработаны после многочисленных консультаций с общественностью.У нас было много раз, когда страны были не готовы внедрить решение, но могли создать эти решения с большим вкладом.

Что касается политической сделки, я не уверен, что сейчас было подходящее время спрашивать бизнес: «Вы считаете это политическое направление правильным?» Потому что мы знаем ответ. Ответ — нет. Вы хотите платить больше налогов? Нет. Они скажут: «О, да». А потому, что хотят быть политкорректными. Такова ситуация. Не идеально, но если оглянуться назад, то не так уж и плохо, я бы сказал.

Стефани Сунг Джонстон:  Вы упомянули о бизнесе и их жалобах на то, что их оставили в дураках. Эти отношения, как вы думаете, теперь они вернулись в нужное русло? Я видел в пресс-релизе, что вы все работаете с BAG, бизнес-консультационными группами. Бизнес в ОЭСР создал их. Как сейчас складываются эти отношения?

Паскаль Сент-Аманс:  Это никогда не сбивалось с пути, давайте внесем ясность. Это никогда не сбивалось с пути, потому что у нас всегда были BAG, чтобы дать совет по техническому дизайну.

Теперь, после политических переговоров по техническим переговорам, есть консультации с общественностью. Будут массовые консультации с общественностью по компоненту 2. Проводятся постоянные общественные консультации по компоненту 1. Вот и все, и это хорошо.

Это точно по делу. Это также относится к неправительственным организациям или другим заинтересованным сторонам, которые должны иметь возможность комментировать. Это здесь. Это нормально, и мы просто с нетерпением ждем полезных, конструктивных комментариев.

Стефани Сунг Джонстон:  Недавно Дания заявила, что собирается ввести 5-процентный налог на доходы стриминговых компаний, чтобы помочь финансировать производство отечественных фильмов.Нарушают ли, по вашему мнению, такого рода налоги дух тех положений об отмене и приостановке деятельности, изложенных в опоре 1?

Паскаль Сент-Аманс:  Я не знаю о налогах в Дании. Я не был бы должным образом проинформирован, потому что у меня буквально не было времени разобраться в этом, за исключением одного или двух вопросов от журналистов.

Из того, что я понял из поверхностного взгляда на этот налог, речь идет о финансировании индустрии культуры. Это не налог на цифровые услуги; это налог на документальное или кинопроизводство или потоковую передачу для финансирования киноиндустрии, что, кажется, является совершенно другим подходом.Но опять же, я не знаю. Мне нужно изучить это.

То, над чем мы работаем, — это тупик и откат, которые так или иначе должны быть в многосторонней конвенции согласно договоренности, достигнутой 8 октября 2021 года. споры, которые могут возникнуть в результате односторонних действий.

В настоящее время мы занимаемся разработкой правил, которые должны быть включены в многостороннюю конвенцию и помощь для двусторонних дискуссий, какая бы проблема ни была, если есть проблема, чего я не могу сказать, потому что опять же, я буквально не просмотрел это еще.

Стефани Сунг Джонстон:  Это вечный вопрос о США. Пакет «Восстановить лучше, чем было», по-видимому, будет сброшен без крайнего срока для прохождения. Как вы относитесь к США в эти дни?

Паскаль Сент-Аманс:  На моей работе у вас не так много чувств. Вы хладнокровный человек, потому что вам просто нужно доставить то, что есть в вашем барабане, поэтому никаких чувств.

Теперь, если вы спросите, думаем ли мы, что СШАбудет двигаться или нет, я знаю не больше, чем вы. Мы думаем, что есть сильная политическая точка зрения. Мы признаем, что в Конгрессе есть некоторые сложные условия, но мы не слышали, чтобы кто-то говорил, что Build Back Better не будет принят.

В толпе это говорят, но не в правительстве. План заключается в реализации в США принципа «лучше, чем было», что довольно точно соответствует правилам второго компонента.

Мы не заметили разъединения U.С. с работы. Наоборот, есть чрезвычайно мощная поддержка, в том числе на высшем политическом уровне, так что не буду спекулировать.

Мы просто делаем работу и видим. Никаких плохих чувств, никаких хороших чувств, вообще никаких чувств. Просто тяжелая работа по выполнению того, что должно быть выполнено, а именно многосторонней конвенции к середине года, с одной стороны, для компонента 2, а с другой стороны, правил, касающихся комментариев к компоненту 2, которые должны быть приняты в ближайшие дни.

Мы надеемся, что после технических правил страны будут двигаться довольно быстро. Затем, поскольку столп 2 не ограничивается глобальными правилами против эрозии базы, мы переходим к теме налоговых правил, чтобы мы могли быстро продвигаться вперед.

Вы же видите, что бы ни происходило в столицах, мы работаем и очень много работаем. Я бы добавил, что эта работа дает то, что от нас просили.

Кандидат в президенты США от Демократической партии Джо Байден рассказывает о третьем этапе своего плана восстановления … [+] Улучшенный план восстановления экономики для работающих семей, 21 июля 2020 г., Нью-Касл, Делавэр.(Фото Брендана Смяловски / AFP) (Фото БРЕНДАНА СМЯЛОВСКОГО / AFP через Getty Images)

AFP через Getty Images

Стефани Сунг Джонстон:  Вы упомянули, что следующий крупный проект будет посвящен изменению климата и решению проблемы ценообразования на выбросы углерода, и ОЭСР собирается создать всеобъемлющую основу для ценообразования на выбросы углерода.

Насколько я понимаю, секретариат действительно внес предложение в совет ОЭСР 25 или 26 января. Верно?

Паскаль Сент-Аманс:  Да, это так.

Стефани Сунг Джонстон:  Можете ли вы рассказать мне об этом подробнее? Это будет под управлением CTPA или под управлением управления по охране окружающей среды?

Паскаль Сент-Аманс:  ОЭСР работает над тем, что мы называем инклюзивной системой ценообразования на выбросы углерода. Возможно, это не совсем правильное название того, что мы имеем в виду, но идея заключается в следующем: изменение климата — это большая проблема, которая нам предстоит в ближайшие десять или несколько десятилетий. Одним из инструментов смягчения последствий изменения климата является установление цены на выбросы углерода.

Мы знаем, что сегодня страны недостаточно этим занимаются. Ценник очень низкий. Я имею в виду, что 60 процентов выбросов не оцениваются, а 40 процентов, которые облагаются налогом, облагаются налогом или оцениваются через систему торговли выбросами или любой другой механизм по очень низкой цене, в среднем от 3 до 4 евро, что недостаточно.

Но ряд стран также заявляют, что они не собираются переходить к четкой цене на углерод, потому что существуют другие политики смягчения последствий изменения климата, которые не основаны на цене и могут привести к еще большей эффективности или большей действенности с точки зрения декарбонизации. .У вас есть этот широкий спектр политических мер и стран, не готовых установить минимальную цену на углерод.

CTPA отслеживает цену на углерод посредством совместного собрания экспертов по налоговой среде, не слишком вдаваясь в детали механизма ОЭСР, который представляет собой подгруппу экспертов, объединяющую людей из окружающей среды, людей из финансовых отраслей, в основном налоговиков. Мы работаем над сбором данных и предоставлением этих данных.

То, что мы видим, отсутствует, учитывая политические дебаты, учитывая тот факт, что ряд стран перейдет на более высокие цены на выбросы углерода, в частности Европейский Союз, и это необходимо для предотвращения утечки углерода, которая может возникнуть в результате повышения цен и другие не следуют. Утечка углерода, означающая, что у вас может быть просто делокализация отраслей в Европе, потому что цена на углерод слишком высока, в страны, где цена на углерод будет ниже.

Европа импортирует эти товары, и Европа говорит: «Нам придется установить механизм корректировки выбросов углерода на границе, CBAM». В этой среде вы можете увидеть потенциал торговой напряженности. Вы можете видеть недостаток информации и необходимость объединить страны для обсуждения этого на основе информации.Нам нужно предоставить информацию.

В этом заключается идея всеобъемлющей системы ценообразования на выбросы углерода. Инклюзивно, потому что это глобальная проблема. Вам нужны все страны за столом, как мы сделали для BEPS, для Глобального форума по прозрачности и ценообразования на выбросы углерода, потому что, будь то явное ценообразование на выбросы углерода, фактическое ценообразование на выбросы углерода или неявное ценообразование на выбросы углерода, вы должны иметь возможность сравнивать различные политики для их идеальной координации. Но прежде чем координировать, сравните их и попытайтесь определить, что работает, а что нет, и как все сравнивается.

Поставит ли Европа CBAM на товары, которые будут обезуглерожены из-за чрезвычайно эффективного регулирования? Хороший вопрос. Вы не узнаете, пока не попытаетесь оценить, эквивалентную цену, воздействия этих правил. Это то, что мы имеем в виду.

Мы сделали пока не предложение, а презентацию в Совет ОЭСР. Генеральный секретарь ОЭСР Матиас Корманн написал всем министрам финансов G-20 и всем ОЭСР. Мы собираемся написать министрам финансов стран, не входящих в ОЭСР и не входящих в «Большую двадцатку», чтобы сообщить им, что эта инициатива вызывает большой интерес, и этот сбор данных, которые предоставляют для решения проблем, может быть очень полезным. главным приоритетом в мире сегодня является решение проблемы изменения климата.

Глава ОЭСР Матиас Корманн выступает на пресс-конференции вместе с представителями французской экономики и финансов .. . [+] Министр представит новое экономическое исследование ОЭСР о Франции в Министерстве экономики в Париже, 18 ноября 2021 г. (Фото Эрика ПЬЕРМОНА / AFP) (Фото ERIC PIERMONT/AFP через Getty Images)

AFP через Getty Images

Стефани Сунг Джонстон:  На протяжении многих лет я видел, как все были в стрессе в CTPA по поводу проекта BEPS, двух столпов.Не могли бы вы немного рассказать о человеческой стороне налоговой политики? Как вы справляетесь со всем стрессом и долгими часами работы? Это много.

Паскаль Сент-Аманс:  Это много. Это слишком много, и мы устали. Мы также устали от COVID-19, как и все остальные, но это правда, что выполнение этой работы на расстоянии, без встреч с командой, без встреч с делегатами, наносит ущерб. Это утомительно, буквально утомительно. Незадолго до нашего звонка я разговаривал с членом команды и говорил: «Я взял один день отпуска, но не могу прийти в себя после этого дня отпуска.»

Это так захватывающе, что люди были чрезвычайно преданными делу, мотивированными, и мне так повезло, что у меня есть абсолютно фантастическая команда. Однако в середине года будет время перейти на другой темп. Не только для нас, но и для делегатов из всех стран, которые проделали огромную работу и действительно преданы делу. Люди работают по выходным. У вас есть трафик электронной почты по субботам и воскресеньям. У тебя нет отпуска.

COVID-19 нанес ущерб.Я понял это, совершив недавнюю поездку в Кению. К сожалению, COVID-19 мог быть связан с поездкой, но тот факт, что вы встречаетесь с людьми не в Zoom, где у вас есть целенаправленный, сфокусированный разговор, и вы очень хорошо и очень эффективно говорите о том, что стоит на повестке дня. , но ты пропускаешь все остальное, как лошадь на скачках. Вы не видите ничего, кроме цели.

Действительно пора возобновить физическую работу. Это реальное время, когда мы встречаемся с людьми, и это также время, когда мы можем перейти к немного более расслабленному темпу, потому что вы не можете просить людей работать 24/7, 12 часов в день, семь дней в неделю без отпуска.

Спасибо за предоставленную мне возможность поблагодарить команду. За 10 лет CTPA выросла, и мы увеличили штат более чем в два раза, а не как цель как таковую. Несмотря на то, что я француз и по образованию являюсь государственным служащим, я не считаю целью рост команды государственных служащих, но я думаю, что это отвечает тому факту, что мир изменился, и вам нужно более качественное обслуживание, а это означало больше. люди.

Но эта команда действительно необыкновенная. Я думаю, что это признано во всем мире. У нас есть люди со всего мира, и нам очень повезло с этим.Очень увлекательно, но очень сложно. Да, они воздали должное мировым изменениям, поэтому я надеюсь, что в какой-то момент мир воздаст должное их вкладу.

Стефани Сунг Джонстон:  Хорошая мысль. Мне нравится это. Какое твое самое любимое воспоминание в качестве директора CTPA?

Паскаль Сент-Аманс:  Хороший вопрос. У меня много, много воспоминаний. Я пытаюсь вернуть их и, возможно, когда-нибудь напишу об этом книгу. Есть много-много довольно забавных анекдотов, доказывающих, что налоги — это почти скучно. Не выходит ни один.

Самый яркий и недавний — это, конечно, 8 октября 2021 года. Хорошее воспоминание? Я даже не могу сказать, что это хорошая память, потому что уровень стресса до самой последней минуты. Возможно, вы помните, что после заключения сделки к нам присоединилась Индия. Я могу сказать вам, что 8 октября 2021 года, который должен был стать днем, когда вы просто наслаждаетесь шампанским и празднуете, на самом деле был днем ​​чрезвычайно тяжелой работы, стресса и неопределенности.

Итак, видите ли, нелегкая память, что, я думаю, отражает тот факт, что эта работа была чрезвычайно тяжелой.Но в то же время много-много положительных замечаний от разных достигнутых успехов, общего признания работы.

Думаю, лучшим воспоминанием будет то, когда команда сможет вернуться и отпраздновать Многостороннюю конвенцию. Лучшее воспоминание еще впереди.

Стефани Сунг Джонстон:  Я думаю, что это хорошая нота для завершения. Было здорово освещать вас и работу CTPA в течение 10 лет. С нетерпением жду, что будет дальше.

Паскаль Сент-Аманс:  Спасибо, Стефани, рад вас видеть.

ОЭСР ожидает, что экономика Мексики восстановится к третьему кварталу, увеличившись в 2023 году Об этом в понедельник сообщила ОЭСР.

«Экспорт будет продолжать получать выгоду от бурного роста в Соединенных Штатах, а потребление будет расти благодаря увеличению доли вакцинированного населения и постепенному улучшению ситуации на рынке труда», — говорится в отчете ОЭСР.

ОЭСР ожидает, что валовой внутренний продукт (ВВП) Мексики вырастет на 2,3% в 2022 году и на 2,6% в 2023 году после того, как пандемия COVID-19 и препятствия в цепочке поставок, включая нехватку полупроводниковых микросхем, нанесли удар по экономике.

Зарегистрируйтесь сейчас и получите БЕСПЛАТНЫЙ неограниченный доступ к Reuters.com

Зарегистрируйтесь

Межправительственная экономическая группа заявила, что существует высокий уровень неопределенности в отношении ее прогнозов с рисками, включая потенциальный всплеск COVID-19, устойчивую инфляцию и возможность роста преступности.

ОЭСР рекомендовала центральному банку Мексики продолжать повышать процентные ставки в свете высокой общей инфляции, хотя группа заявила, что предвидит, что цены будут иметь тенденцию к снижению в течение года.

В декабре рост цен достиг двухдесятилетнего максимума, а общая инфляция составила 7,07%, что выше целевого показателя Банка Мексики в 3%.

ОЭСР также предупредила, что опасения по поводу спорной предлагаемой реформы по усилению государственного контроля над рынком электроэнергии препятствуют инвестициям, которые уже падают с 2019 года.

«Неопределенность особенно возросла после предложений по реформированию рынка электроэнергии», — говорится в сообщении.

Тем не менее, это сигнализировало о том, что Мексика может восстановить инвестиции посредством четких политических решений.

«Особое значение имеют реформы, направленные на обеспечение определенности в отношении существующих контрактов и стабильности регулирования», — говорится в отчете.

ОЭСР также выразила обеспокоенность по поводу государственной нефтяной компании Pemex с крупной задолженностью (PEMX.UL), заявив, что она остается «значительным риском для государства».

Зарегистрируйтесь сейчас и получите БЕСПЛАТНЫЙ неограниченный доступ к Reuters.com

Зарегистрируйтесь

Отчетность Кайли Мадри; редактирование Энтони Эспозито, Говарда Голлера и Гранта Маккула

Наши стандарты: Принципы доверия Thomson Reuters.

Только девять процентов переработанный пластик по всему миру: OECD

В отчете говорится, что в 2019 году на долю пластика пришлось 3,4 процента глобальных выбросов парниковых газов.

Менее 10 процентов пластика, используемого в мире, перерабатывается, заявила ОЭСР во вторник, призывая к «скоординированным и глобальным решениям» в преддверии ожидаемых переговоров по международному соглашению о пластмассах.

Новый отчет Организации экономического сотрудничества и развития показал, что в 2019 году было использовано 460 миллионов тонн пластика, что почти удвоилось с 2000 года.

По данным парижской ОЭСР, за это время количество пластиковых отходов увеличилось более чем вдвое и достигло 353 миллионов тонн.

«С учетом потерь при переработке только девять процентов пластиковых отходов были в конечном итоге переработаны, в то время как 19 процентов были сожжены, а почти 50 процентов отправлены на санитарные свалки», — говорится в докладе Global Plastics Outlook.

«Остальные 22 процента были утилизированы на неконтролируемых свалках, сожжены в карьерах или просочились в окружающую среду».

Из-за пандемии Covid-19 использование пластика в 2020 году сократилось на 2,2 процента по сравнению с предыдущим годом. Однако количество одноразового пластика выросло, и общее использование, по прогнозам, снова возрастет по мере восстановления экономики.

В отчете говорится, что в 2019 году на пластик

пришлось 3,4 процента глобальных выбросов парниковых газов, 90 процентов из которых приходится на «производство и переработку ископаемого топлива».

График, показывающий, какая часть пластиковых отходов перерабатывается, сжигается, захоранивается или выбрасывается в окружающую среду.

Перед лицом безудержного глобального потепления и загрязнения «крайне важно, чтобы страны отреагировали на вызов скоординированными и глобальными решениями», заявил в докладе Генеральный секретарь ОЭСР Матиас Корманн.

ОЭСР предложила ряд «рычагов» для решения этой проблемы, включая развитие рынка переработанного пластика, который составляет всего шесть процентов от общего объема — в основном потому, что он более дорогой.

Он добавил, что новые технологии, связанные с уменьшением воздействия пластика на окружающую среду, составляют лишь 1,2 процента всех инноваций, касающихся продукта.

Призывая к «более замкнутому жизненному циклу пластмасс», ОЭСР заявила, что политика также должна ограничивать общее потребление.

Он также призвал к «крупным инвестициям в базовую инфраструктуру управления отходами», в том числе 25 миллиардов евро (28 миллиардов долларов США) в год на усилия в странах с низким и средним уровнем дохода.

В 2019 году на пластмассы пришлось 3,4 процента глобальных выбросов парниковых газов.

Пластиковые договорные переговоры

Доклад выходит менее чем за неделю до начала Ассамблеи ООН по окружающей среде 28 февраля в Найроби, где, как ожидается, начнутся официальные переговоры о будущем международном договоре по пластмассам, рамки которого будут обсуждаться.

Шардул Агравала, глава отдела интеграции окружающей среды и экономики ОЭСР, заявил, что представленный во вторник отчет «еще больше подчеркивает необходимость того, чтобы страны объединились, чтобы начать искать глобальное соглашение для решения этой очень важной проблемы».

Отвечая на вопрос о приоритетах договора, который будет обсуждаться в Найроби, она сказала, что «существует неотложная проблема управления отходами, которая является причиной большей части утечки в окружающую среду».

«Но мы не должны ограничивать наше внимание только решениями для труб, в долгосрочной перспективе существует большая потребность в налаживании международного сотрудничества и соглашений для согласования стандартов», — заявила она на онлайн-брифинге для прессы в понедельник.

В опросе, опубликованном во вторник компанией Ipsos для Всемирного фонда дикой природы, 88 процентов респондентов подчеркнули важность международного договора по борьбе с пластиковым загрязнением.

В 28 опрошенных странах 23% респондентов назвали такой договор «достаточно важным», 31% назвали его «очень важным» и 34% сочли его «необходимым».


Мир должен работать вместе, чтобы противостоять пластиковой угрозе океана: WWF

© 2022 АФП

Цитата : Во всем мире перерабатывается только девять процентов пластика: ОЭСР (2022 г. , 22 февраля) получено 27 февраля 2022 г. с https://физ.org/news/2022-02-percent-plastic-recycled-worldwide-oecd.html

Этот документ защищен авторским правом. Помимо любой добросовестной сделки с целью частного изучения или исследования, никакие часть может быть воспроизведена без письменного разрешения. Контент предоставляется только в ознакомительных целях.

ОЭСР: необходима глобальная поддержка переработки пластмасс

Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) опубликовала свой первый отчет Global Plastics Outlook. | 360b/Shutterstock

По оценкам глобальной организации, производство переработанного пластика увеличилось в четыре раза за последние два с лишним десятилетия, но переработанные смолы по-прежнему составляют лишь 6% от общего объема производства пластика.

Это один вывод из отчета, опубликованного Организацией экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), многонациональной организацией, членами которой обычно являются развитые страны.

Впервые ОЭСР опубликовала свой Глобальный обзор пластмасс, в котором рассматривается производство пластика, его выбрасывание, переработка, захоронение и сжигание в странах ОЭСР и странах, не входящих в ОЭСР.Доклад был опубликован до начала переговоров ООН по глобальному соглашению о пластмассах.

Документ показал, что производство переработанного пластика выросло с 6,8 млн метрических тонн в 2000 году до 29,1 млн метрических тонн в 2019 году, но сегодня переработанный пластик по-прежнему составляет лишь небольшой процент от общего объема производства пластика. И только около 9% пластика перерабатывается, отмечается в отчете.

«Необходимо сделать больше для создания отдельного и хорошо функционирующего рынка переработанного пластика, который до сих пор рассматривается как заменитель первичного пластика», — говорится в пресс-релизе ОЭСР. «Установление целевых показателей содержания вторичного сырья и инвестиции в усовершенствованные технологии переработки могут помочь сделать вторичные рынки более конкурентоспособными и прибыльными».

ОЭСР обнаружила, что ее члены производят почти половину всех пластиковых «отходов», термин, который включает мусор, отходы и металлолом. В среднем судьба пластика из стран ОЭСР выглядит следующим образом: 6% становятся неуправляемым/неубранным мусором, 57% вывозятся на свалки, 29% сжигаются и 9% перерабатываются, как показывают данные.

В отличие от этого, для стран, не входящих в ОЭСР, большинство которых считается развивающимися странами, судьба пластика в среднем следующая: 39% неуправляемого/неубранного мусора, 42% захороненных, 10% сжигаемых и 10% перерабатываемых.

«В Outlook отмечается, что международное сотрудничество по сокращению пластикового загрязнения должно включать поддержку стран с низким уровнем дохода в развитии более совершенной инфраструктуры управления отходами, чтобы уменьшить утечку пластика», — говорится в пресс-релизе.

В отчете отмечается, что более 120 стран имеют запреты и налоги на одноразовый пластик, но этого недостаточно для снижения общего загрязнения. Согласно пресс-релизу, большинство правил ограничиваются такими предметами, как пластиковые пакеты, которые составляют крошечную долю пластиковых отходов.

«Перспективы призывают к более широкому использованию таких инструментов, как схемы расширенной ответственности производителей упаковки и товаров длительного пользования, налоги на свалки, системы возмещения залога и оплаты по мере использования», — говорится в сообщении.

Больше историй об исследованиях

 

Доклад ОЭСР направлен на «изменение пластической кривой»

Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) опубликовала сегодня свой Global Plastics Outlook , исчерпывающий отчет о загрязнении пластиком — его объем вместе с рекомендациями по более эффективному управлению им. Доклад предваряет переговоры ООН о международных действиях по сокращению пластиковых отходов , которые должны начаться в конце этого месяца в Найроби.

Хотя в мире производится в два раза больше пластика, чем два десятилетия назад, по данным ОЭСР, только 9% пластиковых отходов успешно перерабатываются. По данным организации, в число 38 стран-членов которой входят США, почти половина всех пластиковых отходов образуется в странах ОЭСР. В нем также отмечается, что на страны ОЭСР приходится 14% всех утечек пластика: 11% приходится на крупный пластиковый мусор и 35% — на микропластики, определяемые как синтетические полимеры размером менее 5 мм.

В то время как COVID-19 привел к сокращению использования пластмасс на 2,2% в 2020 году, по оценкам ОЭСР, производство восстановилось в 2021 году по мере восстановления экономической активности.

Global Plastics Outlook — это первый в своем роде отчет, предлагающий детальный анализ пластиковых отходов и количественную оценку круглого пластика, сказал Шардул Агравала на брифинге для прессы перед публикацией отчета. «Вы можете управлять только тем, что можете измерить», — сказал он, и в отчете содержится множество статистических данных, диаграмм и таблиц, которые закладывают основу для предложений ОЭСР по управлению пластиковыми отходами.В нем определены четыре рычага, которые могут помочь «согнуть пластическую кривую».

В отчете содержится призыв к усилению экономических стимулов для поддержки рынка переработанных пластмасс. Признавая, что переработка выросла с 6,8 млн метрических тонн (метрических тонн) в 2000 году до 29,1 млн в 2019 году, в отчете отмечается, что переработанные пластмассы по-прежнему составляют лишь 6% сырья, используемого для производства новых пластмасс во всем мире. ОЭСР призывает к дальнейшей экономической и нормативной политике, стимулирующей сбор и переработку пластиковых отходов.В частности, в отчете эффективная сортировка у источника рассматривается как решающий фактор, поскольку она определяет чистоту и, следовательно, ценность рециклата.

Вторичное производство, показанное здесь в миллионах метрических тонн в период с 1990 по 2019 год, растет, но составляет лишь 6% от общего объема производства пластика. Диаграмма предоставлена ​​ОЭСР.

В качестве ключевого рычага в отчете также выделяется стимулирование инноваций в «экологически значимых технологиях производства пластмасс».Во время брифинга для прессы Агравала отметил, что индустрия пластмасс исторически была очагом инноваций, но в 2017 году на предотвращение и переработку отходов приходилось лишь 1,2% инноваций в области пластмасс. По мнению ОЭСР, необходимы более амбициозные стратегии.

Чтобы увеличить циркулярность, ОЭСР разработала дорожную карту политики для стран с тремя все более амбициозными этапами, как показано ниже. По мнению ОЭСР, такие экономические инструменты, как расширенная ответственность производителей, налоги на свалки и схемы возмещения залога, повысят уровень переработки и сократят утечку пластика в окружающую среду.

Дорожная карта политики показывает поэтапный подход к продвижению более циркулярного использования пластмасс. Графика предоставлена ​​ОЭСР.

Последним рычагом является усиление международного сотрудничества для достижения цикличности и нулевой утечки пластика. Среди ключевых приоритетов — улучшение управления отходами для сокращения наземных источников морского пластика и оказание финансовой помощи странам с низким и средним уровнем дохода.По данным ОЭСР, большая часть неуправляемых отходов приходится на эти страны, но требуемые инвестиции в инфраструктуру часто им не по карману. Международная поддержка играет важную роль в ускорении этих инвестиций, добавляет ОЭСР.

Только девять процентов пластика во всем мире перерабатывается: OECD

Менее 10 процентов пластика, используемого в мире, перерабатывается, заявила ОЭСР во вторник, призывая к «скоординированным и глобальным решениям» в преддверии ожидаемых переговоров по международному соглашению о пластмассах.

Согласно новому отчету Организации экономического сотрудничества и развития, в 2019 году было использовано 460 миллионов тонн пластика, что почти удвоилось с 2000 года.

По данным парижской ОЭСР, за это время количество пластиковых отходов увеличилось более чем вдвое и достигло 353 миллионов тонн.

«С учетом потерь при переработке только девять процентов пластиковых отходов были в конечном итоге переработаны, в то время как 19 процентов были сожжены, а почти 50 процентов отправлены на санитарные свалки», — говорится в докладе Global Plastics Outlook.

«Остальные 22 процента были утилизированы на неконтролируемых свалках, сожжены в карьерах или просочились в окружающую среду».

Из-за пандемии Covid-19 использование пластика в 2020 году сократилось на 2,2 процента по сравнению с предыдущим годом. Однако количество одноразового пластика выросло, и общее использование, по прогнозам, снова возрастет по мере восстановления экономики.

В отчете говорится, что в 2019 году на пластик

пришлось 3,4 процента глобальных выбросов парниковых газов, 90 процентов из которых приходится на «производство и переработку ископаемого топлива».

Перед лицом безудержного глобального потепления и загрязнения «крайне важно, чтобы страны отреагировали на вызов скоординированными и глобальными решениями», заявил в докладе Генеральный секретарь ОЭСР Матиас Корманн.

ОЭСР предложила ряд «рычагов» для решения этой проблемы, включая развитие рынка переработанного пластика, который составляет всего шесть процентов от общего объема — в основном потому, что он более дорогой.

Он добавил, что новые технологии, связанные с уменьшением воздействия пластика на окружающую среду, представляют собой только 1.2 процента от всех инноваций, касающихся продукта.

Призывая к «более замкнутому жизненному циклу пластмасс», ОЭСР заявила, что политика также должна ограничивать общее потребление.

Он также призвал к «крупным инвестициям в базовую инфраструктуру управления отходами», в том числе 25 миллиардов евро (28 миллиардов долларов США) в год на усилия в странах с низким и средним уровнем дохода.

Пластиковые договорные переговоры

Доклад выходит менее чем за неделю до начала Ассамблеи ООН по окружающей среде 28 февраля в Найроби, где, как ожидается, начнутся официальные переговоры о будущем международном договоре по пластмассам, рамки которого будут обсуждаться.

Шардул Агравала, глава отдела интеграции окружающей среды и экономики ОЭСР, заявил, что представленный во вторник отчет «еще больше подчеркивает необходимость того, чтобы страны объединились, чтобы начать искать глобальное соглашение для решения этой очень важной проблемы».

Отвечая на вопрос о приоритетах договора, который будет обсуждаться в Найроби, она сказала, что «существует неотложная проблема управления отходами, которая является причиной большей части утечки в окружающую среду».

«Но мы не должны ограничивать наше внимание только решениями для труб, в долгосрочной перспективе существует большая потребность в налаживании международного сотрудничества и соглашений для согласования стандартов», — заявила она на онлайн-брифинге для прессы в понедельник.

В опросе, опубликованном во вторник компанией Ipsos для Всемирного фонда дикой природы, 88 процентов респондентов подчеркнули важность международного договора по борьбе с пластиковым загрязнением.

В 28 опрошенных странах 23% респондентов назвали такой договор «достаточно важным», 31% назвали его «очень важным» и 34% сочли его «необходимым».

.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.